НАПИШИТЕ СВОЙ САМЫЙ ЛЮБИМЫЙ И КРАСИВЫЙ СТИХ! ОЧЕНЬ ЛЮБЛЮ ПОЭЗИЮ.

начало

• Маргаритка!!! 02.06.11 13:27
  
  ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
  СУПЕРНИКИ
  І
  Вітер пісню співав стоголосо,
  Але раптом в екстазі німім
  Зупинивсь тебе і млосно
  Зазітхав у волоссі твоїм.
  І підслухали зорі і трави,
  І підслухали ріки й мости,
  Як шептав тобі вітер ласкаво:
  «Я такої не бачив, як ти...
  Хочеш — хмари для тебе розвію?
  Хочеш — землю в дощах утоплю?
  Тільки дай мені крихту надії,
  Тільки тихо шепни — люблю...»
  І хоч ти не сказала нічого,
  Бо не слухала вітрових слів,
  Він, забувши солодку знемогу,
  Розганяти хмарки полетів.
  А як глянуло сонце із неба
  Через сині зіниці ніш,
  Закохалося сонце у тебе,
  Засіяло іще ясніш.
  ІІ
  Вітер в небі за хмарами гониться
  І про тебе складає пісні,
  Почалася у сонця безсонниця —
  І подовшали раптом дні.
  І обоє тобі заходились
  Говорити у всякий час:
  «Ми по вуха в тебе влюбились,
  Усміхнися ж хоч раз до нас...»
  ІІІ
  Тож послухайте, сонце і вітре!
  Перестаньте скиглить на мить!
  Маю річ я до вас нехитру,
  Ви послухайте, помовчіть.
  Я б хотів, щоб мені ви сказали
  Без брехні, без ридань і виття:
  Скільки раз ви уже кохали
  За своє безконечне життя?
  У скількох у волоссі мліли,
  У скількох іще будете мліть?
  Ви всіх разом так не любили,
  Як одну її треба любить!
  Я для неї хмар не розвію
  І дощами землі не заллю.
  І хвалитись, як ви, не вмію,
  Але я її дужче люблю.
  Те, що кидали ви, як намисто,
  Міліонам красунь до ніг,
  Я в душі недоторкано чистим
  Для одної для неї зберіг.
• natali553 02.06.11 13:27

  ответ для: Ekaterina2311

  
  

  Ekaterina2311 писал(а): Надо будет на досуге почитать

  
  обязательно нужно
• oksanka033 02.06.11 13:26
  
  Говорят, что сильные не плачут
  Говорят, им нипочем гроза...
  Просто эти люди часто прячут
  Красные от слез глаза...
  Говорят, что сильные все могут,
  Жить без теплых слов и без любви...
  Просто эти люди с болью стонут
  Там, где нет ушей и болтовни..
  Говорят, что сильным все дается
  Без усилия и без труда...
  Просто этим людям удается
  Всю усталость утаить всегда
  Говорят, что сильным стать не сложно
  Это, как умножить два на два...
  Говорить конечно все возможно, Т
  олько трудно, сильным быть всегда......
  (С)
• afan_tt 02.06.11 13:24
  
  ще один, теж Костенко
  І як тепер тебе забути?
  Душа до краю добрела.
  Такої дивної отрути
  я ще ніколи не пила
  Такої чистої печалі,
  Такої спраглої жаги,
  Такого зойку у мовчанні,
  Такого сяйва навкруги.
  Такої зоряної тиші.
  Такого безміру в добі!..
  Це, може, навіть і не вірші,
  А квіти, кинуті тобі.
• Ekaterina2311 02.06.11 13:24

  ответ для: natali553

  
  Надо будет на досуге почитать )))
• afan_tt 02.06.11 13:23
  
  Хай буде легко. Дотиком пера.
  Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
  Цей білий світ — березова кора,
  по чорних днях побілена десь звідтам.
  Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
  Сьогодні осінь похлинулась димом.
  Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
  Хай буде світло, спогадом предивним.
  Хай не розбудить смутку телефон.
  Нехай печаль не зрушиться листами.
  Хай буде легко. Це був тільки сон,
  що ледь торкнувся пам'яті вустами.
  ******
  Не говори печальними очима
  те, що не можуть вимовить слова.
  Так виникає ніжність самочинна.
  Так виникає тиша грозова.
  Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
  чи просто чорна магія чола...
  Яка між нами райдуга стояла!
  Яка між нами прірва пролягла!
  Ліна Костенко
  Нічого такого не сталось.
  Бо хто ти для мене? Сторонній.
  Життя соталось, соталось
  гіркими нитками іронії.
  Життя соталось, соталось.
  Лишився клубочок болю.
  Нічого такого не сталось.
  Ти просто схожий на Долю.
  ******
  Я дуже тяжко Вами відболіла.
  Це все було як марення, як сон.
  Любов підкралась тихо, як Даліла,
  А розум спав, довірливий Самсон.
  Тепер пора прощатися нам. Будень.
  На білих вікнах змерзли вітражі.
  І як ми будем, як тепер ми будем?!
  Такі вже рідні, і такі чужі.
  Ця казка днів – вона була недовгою.
  Цей світлий сон – пішов без вороття.
  Це тихе сяйво над моєю долею! –
  Воно лишилось на усе життя.
  *****
• limonadik 02.06.11 13:22
  
  Жизнь! скажи, но только честно...
  Есть ли настоящая любовь?
  Или просто так от скуки,
  люди говорят набор сердечных слов?
  просто так кладуд на плечи руки,
  просто так целуют - не любя...
  просто так в разлуке пишут: “я люблю тебя!“...
  а потом уходят со словами: “до свиданья, помни и не жди...“
  неужели выражая эти чувства,
  люди остаются без души?
• *Дарочка* 02.06.11 13:20
  
  любимый отрывок из романа в стихах А.С.Пушкина “Евгений Онегин“
  «А мне, Онегин, пышность эта,
  Постылой жизни мишура,
  Мои успехи в вихре света,
  Мой модный дом и вечера,
  Что в них? Сейчас отдать я рада
  Всю эту ветошь маскарада,
  Весь этот блеск, и шум, и чад
  За полку книг, за дикий сад,
  За наше бедное жилище,
  За те места, где в первый раз,
  Онегин, видела я вас,
  Да за смиренное кладбище,
  Где нынче крест и тень ветвей
  Над бедной нянею моей...
  «А счастье было так возможно,
  Так близко!.. Но судьба моя
  Уж решена. Неосторожно,
  Быть может, поступила я:
  Меня с слезами заклинаний
  Молила мать; для бедной Тани
  Все были жребии равны...
  Я вышла замуж. Вы должны,
  Я вас прошу, меня оставить;
  Я знаю: в вашем сердце есть
  И гордость и прямая честь.
  Я вас люблю (к чему лукавить?),
  Но я другому отдана;
  Я буду век ему верна».
  я всегда любила его=)
• natali553 02.06.11 13:18

  ответ для: Ekaterina2311

  
  

  Ekaterina2311 писал(а): Красиво как!

  
  ага, у Асадова много красивых стихов)
• Vepr 02.06.11 13:17

  ответ для: primavera:)

  
  

  primavera:) писал(а): молодец, что поднимаешь рейтинг темы, хоть какая-то от тебя польза :-

  
  Да ты двинутая на рейтингах? Хочешь выиграть эпилятор? Обращайся...загадить тему...это мы всегда пожалуйста.
• Anellia 02.06.11 13:17
  
  Поверь мне: люди не поймут
  Твоей души до дна!..
  Как полон влагою сосуд, -
  Она тоской полна.
  Когда ты с другом плачешь, - знай:
  Сумеешь, может быть,
  Лишь две-три капли через край
  Той чаши перелить.
  Но вечно дремлет в тишине
  Вдали от всех друзей, -
  Что там, на дне, на самом дне
  Больной души твоей.
  Чужое сердце - мир чужой,
  И нет к нему пути!
  В него и любящей душой
  Не можем мы войти.
  И что-то есть, что глубоко
  Горит в твоих глазах,
  И от меня - так далеко,
  Как звёзды в небесах...
  В своей тюрьме, - в себе самом,
  Ты, бедный человек,
  В любви, и в дружбе, и во всём
  Один, один навек!..
  Дмитрий Мережковский(одиночество)
• natali553 02.06.11 13:17

  ответ для: Vepr

  
  

  Vepr писал(а): Знаешь как в обществе относятся к стукачам? Или например как относится социум к любителям жаловаться в замкнутой среде? P.S. ...ваше место возле параши... без обид, просто цитата из фильма.

  
  а мне начихать