ответ для: natasia19
І не розказуй,баби то такі створіння хитрі...В нас була спільна знайома,тобто дівчина знайомого мого чоловіка,вони поки зустрічались-все було нормально,ми з ними спокійно дружили.Потім той знайомий вдарився в наркоту,ми перестали з ним спілкуватись,відповідно і дівчина його покинула...Нам стало її шкода,бо вони тоже десь років 6 зустрічались з перервами.Ми нее хотіли шоб вона дома скучала,бо шо не кажи,а 6 років то є час,і люди привикають один до одного.Ну от ми її з собою такскали,то десь в ресторан,то на природу на шашлички,то просто прогулятись ввечері.А потім почалось.Вона мені почала гадості говорити,тіпа хлопець мій мене тіпа обманює,бо всі мужики однакові,всі на ліво ходять...Я її не слухала,бо довіряю і за стільки років вже вивчила свого муську.Але якось в один день мені це надоїло,і я йому все розказала.Він почав сміятись,бо виявляється шо та ненормальна,весь цей час наговарювала йому на мене,тіпа як він може мене терпіти,бо я вредна і пиляю його.На це він їй відповів шоб не пхала свій ніс в чужі справи.І ми помаленько перестали з нею жружити.Навіть на весілля не запрошували,а то вона вічно ворожила і по бабках їздила,а я того всього дико боюсь.
Так шо мораль одна-не можна бабам довіряти,бо кожна тягне одіяло на себе.Найкраще дружити парами.